Виробництво«Біопроферм» (Біологічний Продукт Ферментації, далі - добриво) представляє собою біоферментовану суміш цінної органічної сировини: відходів тваринництва (пташиного посліду, гною та підстилки великої рогатої худоби, свиней) поєднаних з торфом, тирсою, соломою. В основі виробництва добрива лежить технологія керованої аеробної термофільної біоферментації, за допомогою якої з первинної сировини утворюється високоякісне, пастеризоване, органічне добриво (ТУ У 24.1-36933042-001:2010) На певному етапі ферментації температура біомаси досягає 70-75оС та утримується кілька діб, що є достатньою умовою для пастеризації добрива. В результаті цієї процедури забезпечується:
Санітарно-гігієнічну та епідеміологічну безпеку добрива засвідчують відповідні аналізи санітарно-епідеміологічної служби. На стадії дозрівання добрива у ньому фіксується досить висока біологічна активність (в 1 г добрива більше 1 млрд. корисних мікроорганізмів).
Порівняльна характеристика гною ВРХ та органічного добрива «Біопроферм»
Гній ВРХ "Біопроферм" 1. Вміст поживних речовин, масова частка вологи. 1 т свіжого гною натур. вологи містить 10-15 кг діючої речовини (NPK). Масова частка вологи - 75-80 %. 1 т "Біопроферму" натур. вологи містить 30-40 кг діючої речовини (NPK). Масова частка вологи - 30-45 %. 2. Доступність поживних речовин. У свіжому гною більша частина поживних речовин , особливо азот і фосфор, знаходяться у зв'язаній формі, тому практично недоступні рослинам. Більша частина поживних речовин, знаходяться у доступній для засвоєння рослинами формі, оскільки органічна маса зазнала інтенсивної переробки мікроорганізмами в камерах ферментації. 3.Наявність насіння бур'янів, санітарно-гігієнічна безпека. Свіжий гній у великій кількості містить життєздатне насіння бур'янів, хвороботворні мікроорганізми, личинки гельмінтів, особини шкідника вовчка звичайного (ведмедка, капустянка). Для покращення санітарного стану потрібна правильна підготовка гною! "Біопроферм" є чистим в санітарно-гігієнічному та карантинному відношенні, оскільки в процесі ферментації уся маса розігрівається до темп. 70-75 °С та утримується кілька діб, що є достатньою умовою пастеризації.іопроферм" 4. Необхіднiсть спеціальної підготовки перед внесенням Не можна вносити свіжий гній !!! Гній обов'язково потребує «дозрівання», вносити можна у перепрілому чи напівперепрілому стані. Внесення свіжого соломистого гною зумовлює: - бурхливий розвиток мікроорганізмів, які споживатимуть легкодоступний азот і фосфор з ґрунту, що зумовить низький врожай першої культури; - виділення великої кількості газів викликає хімічний опік рослин, їхню ослабленість аж до повної загибелі; - надто велика кількість тепла у ґрунті негативно впливає на ріст і розвиток кореневої системи рослин. Придбане добриво повністю готове до використання згідно з інструкцією виробника, не потребує жодних підготовок. 5. Зручність у використанні/внесенні. Структура та властивості, неприємний запах роблять свіжий гній незручним у використанні, дозуванні. Для внесення на великих площах необхідні гноєрозкидачі. Найбільш зручним є перегній. Сипка форма, однорідна маса з частинками 5-10 мм. Зручно і легко дозувати. Підходить техніка для внесення мінеральних добрив. 6. Зберігання. В процесі зберігання/перепрівання втрачається до 70 % маси, присутній неприємний запах. Добре зберігається, не змінюючи свої властивості, гарантійний термін придатності - 3 роки, термін агрохімічної придатності -необмежений. 7. Норми внесення Мінімум 10-20 т/га (100-200 кг/соту), оптимум 30-60 т/га, в залежності від типу ґрунту та культури. Мінімум 1-2 т/га, оптимум 3-6 т/га (30-60 кг/соту), в залежності від типу ґрунту та культури. 8. Транспортування Потребує транспортних засобів, у яких можна перевозити відходи тваринництва. Фасоване добриво може перевозитися будь-якими видами ТЗ.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||