Опубліковано: 22.03.2019

«Волинські гумати» - комплексне добриво для боротьби з «кліматичними» стресами

«Волинські гумати» - комплексне добриво для боротьби з «кліматичними» стресами

Допомогти пережити стресові фактори, зумовлені зміною клімату, покликані препарати з органічними речовинами, що мають у своєму складі гумінові кислоти. У цьому переконані волинські науковці, що досліджували ефективність комплексних добрив, зокрема «Волинських гуматів», та їх застосування в системі землеробства Західного Полісся.

Дослідити найбільш ефективні форми комплексних водорозчинних добрив для застосування на осушуваних землях зони Західного Полісся з урахуванням особливостей меліоративного землеробства та потреби рослин у елементах живлення - таку мету ставили перед собою співробітники Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук. Дослідження проведені в довготривалому польовому стаціонарному досліді на осушуваних дерново-підзолистих глейових ґрунтах.

Схема досліду включала: зерно-кормову п’ятипільну сівозміну з наступним чергуванням сільськогосподарських культур: конюшина лучна; озима пшениця; однорічні трави (пелюшка);  кукурудза на силос;  ячмінь + конюшина; у сівозміні вивчалося  вісім варіантів систем удобрення сільськогосподарських культур (мінеральна, органо-мінеральна, органічна та їх поєднання).

Оптимізації живлення рослин альтернативи не існує, - стверджують автори науково-дослідної роботи. Лише за такого підходу досягаються високі рівні урожаїв та їх якість, найвища окупність добрив, найменша собівартість продукції.

У зв’язку із збільшенням урожайності та виносу різних елементів з ґрунту, значно зростає значення комплексних добрив та мікроелементів: бор, мідь, марганець, цинк, молібден, кобальт і ін. Вони є каталізаторами багатьох ферментних процесів у рослинній клітині, покращують обмін речовин і позитивно впливають на урожай і якість зерна. Використовують їх для передпосівної обробки насіння чи при позакореневому підживленні рослин.

Є дві обставини, що спричинюють включення у систему удобрення внесення комплексних добрив: перша - це зменшення їх надходження в ґрунт, друга - інтенсивні технології вирощування. Раніше потреба у мікроелементах задовольнялася внесенням гною та мінеральних макродобрив. Нині використовують висококонцентровані мінеральні добрива, які не містять мікроелементів, а внесення органічних добрив різко зменшилося. Тому з’явилася гостра потреба у внесенні мікродобрив та інших комплексних сполук.

Комплексні добрива впливають не лише на величину урожаю зерна озимої пшениці, а й на його якісні показники. Включення їх у систему живлення рослин необхідне та економічно вигідне. Покращення якості зерна в подальшому впливає на енергію проростання посівного матеріалу. Комплексні добрива впливають на імунну систему рослин, підвищуючи їх стійкість у несприятливих природних умовах.

Технологія застосування комплексних добрив включає:

- передпосівну обробку насіння;

- позакореневе підживлення вегетуючих рослин;

- застосування з водою для зрошення (фертигація) за краплинного зрошення;

- обробка насіння комплексними добривами нового покоління одночасно з протруєнням.

Внесенням добрив у ґрунт до сівби неможливо повністю забезпечити потреби рослин в елементах живлення впродовж всього їхнього вегетаційного періоду, - наголошують у науковому звіті. У зв’язку з цим виникла необхідність в додатковому внесенні добрив не тільки в ґрунт, а ще й іншим способом (по вегетуючих рослинах), який би відповідав таким вимогам:

• був би мало витратними;  

• забезпечував високий коефіцієнт використання поживних речовин з добрив;  

• відносно простим і доступним в технологічному використанні.

Розроблений науковою спільнотою спосіб позакореневого підживлення  отримав широке розповсюдження у виробничих умовах. Сутність такого підживлення полягає в обприскуванні листків і стебел рослин розчинами поживних речовин відповідного складу і концентрації.

Способи, строки застосування, дозування комплексних добрив. Найбільш ефективними способами застосування є передпосівна обробка насіння з наступним позакореневим підживлення. За позакореневого підживлення ефективність засвоєння елементів в 3-5 разів вище, ніж при внесенні в ґрунти. Найбільший ефект елементи надають в період проростання насіння і перед формуванням репродуктивних органів (перед цвітінням). Обробка на більш пізніх стадіях вегетації сприяє поліпшенню якості продукції. Кількість внесених поживних сполук на гектар має бути близькою до фізіологічної потреби рослин (виносу урожаєм) - зазвичай складає сотні грам мікроелементів на 1 гектар (залежно від культури).

Серед комплексних добрив у науково-дослідній роботі найкраще себе проявило органічне комплексне добриво «Волинські гумати» (робоча назва - БФ-3 - лужна калієва витяжка з «Біопроферму»). Приріст збору зернових одиниць з гектара сівозмінної прощі знаходився в межах 0,85 (контроль) та 1,54 та 1,63 т з.од./га (органічний та мінеральний фони). 

Органічне комплексне добриво БФ-3 (із 2018 року «Волинські гумати») - лужна калієва витяжка з «Біопроферму» (склад гною, курячого посліду, торфу, напіврозкладеної тирси з деревини листяних порід);

Добриво рідке органічне «Волинські гумати» виробляється з ферментованого органічного добрива «Біопроферм», містить фізіологічно активні калійні солі гумінових та фульвокислот, набір макро- та мікроелементів, амінокислоти. Має високу біологічну активність та різнопланову дію на рослину як стимулятор росту, добриво, адаптоген, антистресант.

Призначення добрива БФ-3 («Волинські гумати»): для передпосівної обробки насіння; для кореневого та позакореневого підживлення всіх видів зернових, бобових, технічних, інших культур. Вміст поживних речовин, не менше %: гумінові речовини – 2; азот (N) – 0,1; фосфор (P2O5) – 0,05; калій (К2О) – 0,4; мікроелементи: Fe, Mg, Cu, Co, Zn, Mo, B, Мn. Кислотність (pH) не нижче 8,0.

Ефект від використання: підвищує схожість та енергію проростання насіння, сприяє формуванню дружніх сходів; значно стимулює ріст і розвиток рослин, активне коренеутворення; знімає стрес у рослин внаслідок дії несприятливих факторів навколишнього середовища (кліматичних, надмірного використання ЗЗР, порушення в балансі живлення); підвищує стійкість рослин до дії стресових факторів; відновлює ріст і розвиток рослин після механічних пошкоджень; збільшує ефективність засвоєння елементів живлення; дозволяє виростити екологічно чисту продукцію; поліпшує зовнішній вигляд та продовжує вегетацію рослин.

Сумісність: допускається одночасне використання разом із засобами захисту рослин, розчинними мінеральними добривами для позакореневого підживлення. Перед приготуванням робочого розчину рекомендовано провести тест на сумісність препаратів. Для цього необхідно зробити розрахунок норми витрат препаратів на 100-200 мл води, змішати їх. Якщо в результаті не сталося випадання осаду або «закипання», тоді препарати можна поєднувати.

Заходи безпеки: добриво нетоксичне - IV клас небезпеки (малонебезпечний продукт), пожежо- та вибухобезпечне. При роботі з добривом дотримуватися загальних правил безпеки та особистої гігієни. У випадку потрапляння на шкіру - ретельно промити водою з милом, при потраплянні в очі - промити великою кількістю води. Зберігання: зберігати в закритому вигляді при температурі від +5 до +40 С, не допускаючи попадання прямих сонячних променів. Гарантійний термін придатності – 2 роки.

Науковий керівник НДР кандидат біологічних наук Оксана Пузняк наголошує на тому, що в системах удобрення сільськогосподарських культур практично відсутній принцип попереднього діагностування ґрунту та рослин, який дозволяє з високою точністю встановлювати потребу рослин в макро- і мікроелементах як до посіву, так і під час їх вегетації; застосовувати лише ті добрива (елементи живлення) які найбільше потребують рослини в даний час і в розрізі полів; дозволяє значною мірою керувати процесом живлення і формувати заданий рівень урожайності та її якості, заощаджуючи при цьому добрива і підвищуючи їх окупність.

Одним з перспективних напрямків оцінки потреби рослин в елементах живлення є аналіз листя рослин, тобто рослинна діагностика. І тут поряд з традиційними агрохімічними методами аналізу важливу роль в оптимізації живлення культури знаходить метод функціональної діагностики. Метод функціональної діагностики належить до якісних методів аналізу і дозволяє протягом однієї години визначити потребу рослин у 12-14 макро- та мікроелементів і дати рекомендації з проведення некореневого підживлення. Результати функціональної діагностики можна застосовувати для більшості вирощуваних сільськогосподарських рослин.

Такий підхід має високу ефективність і є одним із інструментів, що допомагають агроному позакореневими підживленнями оптимізувати живлення рослин, забезпечити високі якісні та кількісні показники продуктивності сільськогосподарських рослин за мінімальних витрат.

Листкова функціональна експрес-діагностика