Українською  На  русском  W jzyku polskim  English
Органічне добриво БІОПРОФЕРМ — турбота про родючість вашої землі!!
Органічне добриво "Волинські гумати" -
антистресова терапія для ваших рослин!

Опубліковано: 05.12.2016

Час відмовлятися від «пестицидної голки»

Час відмовлятися від «пестицидної голки»

У Луцьку відбувся круглий стіл, присвячений Міжнародному дню боротьби з пестицидами, який щорічно відзначається 3 грудня.

Традиційно, про проблему хімічних засобів захисту рослин в Україні згадують в контексті проблеми непридатних, які дісталися у спадок від радянського минулого. 

Проте стрімкий розвиток сільського господарства та міжнародної торгівлі спонукає розглядати цю тему в нових аспектах, адже пестициди використовуються все інтенсивніше, почасти безконтрольно та нераціонально.

Як вберегтися від фальсифікату, що робити з тарою, чи необхідно дослухатися до фітосанітарних прогнозів і чи не варто переходити на інтегрований або альтернативний методи захисту сільгоспкультур від хвороб, бур’янів та шкідників?

Такі запитання звучали на круглому столі: «Увага - пестициди! Альтернатива є?», який відбувся 30 листопада 2016 року, організатором проведення якого стали ГО «Екологічний рух «Твоя земля» та Волинська торгово-промислова палата.

Олександра Тимошенко - голова ГО «Екологічний рух «Твоя земля» закцентувала на тому, що впродовж останніх років потенційна загроза для довкілля та здоров’я людей України, пов’язана з застосування пестицидів, зростає. Це обумовлено низкою чинників. Зокрема малоефективною залишається система контролю використання пестицидів та моніторингу впливу токсичних речовин на стан довкілля, стійку тенденцію до збільшення має кількість контрафактних та фальсифікованих пестицидів, відсутня система навчання професійних та непрофесійних користувачів пестицидів, відсутня стратегія просування альтернативи пестицидам, системи інтегрованого управління шкідливими організмами (IPM) та канали інформування користувачів про них. Значною мірою це стало наслідком прогалин у законодавстві України щодо поводжень із пестицидами.

Лише за період із 60-х до середини 90-х років минулого століття залишкова кількість пестицидів у продуктах, рослинах і тваринах зросла у 9 разів. Після деякого спаду пестицидного навантаження в кінці 90-х на початку 2000-х, в останні 5-6 років знову намітилась тенденція до постійного зростання внесення хімічних пестицидів. Важливо знати, що близько 90% усіх фунгіцидів, 60% гербіцидів і 30% інсектицидів є канцерогенними. Застосування хімічних пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчових цінностей та смакових якостей сільськогосподарської продукції, знижує урожайність багатьох сільгоспкультур через загибелі комах - запилювачів. За даними наукових установ України тільки від зниження урожаю, внаслідок недоопилення рослин, потенційні втрати становлять близько 2-х мільярдів гривень.

Але сучасне ведення сільського господарства невід’ємно пов’язано з використанням хімічних засобів захисту рослин, адже не так просто позбутися залежності від «пестицидної голки».

З іншого боку, як підкреслила віце-президент Волинської торгово-промислової палати Інна Войло, у суспільстві зростає запит на екологічно чисту продукцію, зелені технології та чисте довкілля. Підвищується екологічна свідомість споживачів і попит на органічну продукцію, посилюється інтерес фермерів та керівників агрофірм до екозбалансованих, біодинамічних, органічних систем ведення землеробства.

Зі слів віце-президента Волинської торгово-промислової палати Інни Войло, нині можна господарювати, звівши до мінімуму використання пестицидів.

- Ми входимо в таку епоху, коли всі підприємці, бізнес, спільнота повинні працювати за принципами «зеленої економіки», ще й на тому і заробляти, – наголосила Інна Войло.

У обговоренні проблеми взяли участь начальник відділу контролю за обігом засобів захисту рослин управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області Світлана Климчук, завідувачка хіміко-токсикологічного відділу ДУ «Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини» ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області Катерина Коровіцька, головний інженер Волинської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Сергій Штань, лікар загальної гігієни відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень ДУ «Волинського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров’я» Вікторія Футрук, заступник директора департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Людмила Петриканин, начальник відділення «Науково-дослідний акредитований випробувальний центр» ДП «Волиньстандартметрологія» Юрій Хінцінський, начальник відділу екологічного контролю земельних ресурсів за поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Волинській області Антоніна Мовяк, завідувач відділу біологічного методу захисту рослин ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» Василь Єфремов, заступник директора з наукової роботи Волинської державної  сільськогосподарської дослідної станції НААНУ Оксана Пузняк, представники: ПП «ДВК «Біоз-Волинь» Микола Гінайло та Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині Олег Галасун, Руслан Хомич, Петро Козлюк. 

Фальсифікат  

Український ринок пестицидів кишить підробками, від яких страждають і виробники, вкладаючи чималі кошти у нові системи захисту продукції і ті, хто застосовує їх на полях.

За словами начальника відділу контролю за обігом засобів захисту рослин управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області Світлани Климчук, під назвами найбільш популярних препаратів продають невідомі хімічні сполуки:

- Фальсифіковані пестициди, навіть за наявності діючої речовини аналогічної тій, що є в оригінальному препараті, містять неперевірені допоміжні речовини (зокрема, стабілізатори, прилипачі, барвники) невідомого походження, що можуть формувати непередбачені хімічні сполуки. Тому фальсифіковані пестициди не тільки не ефективні, а й майже завжди призводять до непередбачуваних наслідків та завдають значної шкоди. Якість такої продукції сумнівна – відомі випадки повного знищення посівів від використання неякісного гербіциду, відсутність ефекту від підробних інсектицидів, фунгіцидів.

А поки держава не навела тут ладу, залишається сподіватися на відповідальність самих аграріїв, усіх хто працює на землі, в тому числі дачників, які мають усвідомити ризики від використання неякісних хімікатів.

То куди ж дівається небезпечна тара?

За словами Світлани Климчук за період із січня по листопад 2016 р. захист посівів с/г культур від шкідників, хвороб та бур’янів проведено на площі 1026500 га, що становить 104% від прогнозованих річних обсягів робіт. Для цього сільгоспвиробники використали близько 921,6 тонни пестицидів.

У той же час, начальник відділу екологічного контролю земельних ресурсів за поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Волинській області Антоніна Мовяк (відомство якої віднедавна отримало повноваження перевіряти наявність у сільгоспвиробників укладених угод зі спеціалізованими проектними організаціями, які можуть збирати та утилізовувати тару й упаковку з-під пестицидів та агрохімікатів), повідомила таке:

- Ми почали стикатися з такою проблемою: жодне підприємство не уклало таку угоду. Бо набагато легше її (тару – авт.) спалити в себе на території, адже за те, що відсутня угода – 85 грн. штрафу. А це відходи підвищеної небезпеки!

Голова ГО «Екорух «Твоя земля» Олександра Тимошенко:

- Існує стандарт потрійної промивки, який перетворює небезпечну тару в безпечну, що діє в половині країн ЄС, в Америці. А воду, якою промили тару, виливають в робочий розчин. Це непоганий крок мінімізувати вплив. Але наше законодавство не підтримало цього стандарту. В Німеччині найвищий відсоток збирання тари з-під агрохімікатів - 75%, і цей шлях напрацьовувався роками, у Польщі - 25%.

Згущує фарби довкола теми й інформація, на якій наголосив завідувач відділу біологічного методу захисту рослин ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» Василь Єфремов. Йдеться про те, що «зі сфери державного нагляду та контролю за фітосанітарним станом сільськогосподарських земель абсолютно випадає величезний масив так званих сільських селітебних територій - землі особистих селянських господарств, ділянки садово-городніх кооперативів, дачні ділянки тощо, де системний моніторинг стану ґрунтів, водних джерел, наявність залишкових кількостей пестицидів та агрохімікатів в сільськогосподарській продукції ніколи не проводився і тим більше не досліджувались наслідкові показники їх впливу на якість сільськогосподарської продукції, питної води, здоров’я населення, трудові ресурси та демографічні показники. А тим часом саме на цих землях за даними інституту Агроекології НААН України вирощується понад 60% сільськогосподарської продукції, яка переважно споживається в сім’ях виробників цієї продукції і на ринках, в т.ч. стихійних». Не важко здогадатися, що ця частина виробників с/г продукції взагалі не потрапляє до «пестицидної» статистики, її ніхто не вчить, що робити з тарою з-під хімікатів, і тим більше, ніхто не контролює!

 

Дуже чутливі до хімічних пестицидів бджоли.

На Волині 2016-го року значно збільшилося число випадків отруєнь цих малих трудівниць... Аналізи на рештки пестицидів у продукції тваринного та рослинного походження (харчова продукція, або сировина для харчової продукції) здійснює Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини (ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області).

За словами завідувачки хіміко-токсикологічного відділу Катерини Коровіцької, у зразках підмору бджіл, які приносили в лабораторію, виявляли хлорорганічні пестициди і синтетичні піретроїди. Отож, спеціаліст радить у такому випадку обов’язково звертатися до ветеринарного лікаря, а також представника сільської ради, аби завірити відібраний зразок і довести факт загибелі бджіл від пестицидного отруєння.

Варто не забувати, що закон України «Про бджільництво» ніхто не відміняв! Зокрема ст. 30  вказує на те, що «юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь». А ст. 38 підкреслює, що «порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України». І наступає вона, коли особи не повідомили (приховали) або надали неправдиву інформацію про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин, а також порушили технологію вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.  

 

Біологічний метод – альтернатива пестицидам

Зокрема Василь Єфремов зупинився на альтернативному методі боротьби з шкідниками, адже «в кінцевому результаті, інтенсивне, особливо безсистемне застосування хімічних пестицидів призводить не лише до забруднення ґрунтів, джерел води, харчових продуктів, але й до погіршення стану здоров’я населення, зростання дитячої смертності, скорочення тривалості життя людей». За його словами, вихід із ситуації, що склалась - в реалізації ідей інтегрованого захисту і живлення рослин, зокрема впровадження біологічного методу, засобів захисту і живлення рослин.

- Перехід до органічного виробництва особливо актуальний для нашої області, що обумовлено багатьма факторами, - підкреслив Василь Єфремов. - Це і економічно вигідне географічне розташування області, транспортна інфраструктура, в цілому сприятливий для розвитку біологічного виробництва клімат та гідротехнічний режим, забезпеченість трудовими ресурсами, кадровим потенціалом тощо.

Учасники круглого столу дійшли до висновку, що проблема використання пестицидів та пов’язані з цим ризики носять глобальний характер, тому їх вирішення можливе лише у активній співпраці громадських, законодавчих, виконавчих, виробничих, правоохоронних, природоохоронних, наукових кіл та користувачів.

Якщо вдосконалення нормативно-правової бази це процес тривалий і непростий, то найкоротший шлях вплинути на поведінку користувачів засобів боротьби з шкідниками – це систематичне інформування, навчання, зрештою підняття рівня самосвідомості і відповідальності за збереження довкілля. 

Чи не пора вже бити на сполох, поки люди ще не вийшли в поле!