Опубліковано: 02.10.2019

Добриво «Біопроферм» істотно підвищує біологічну активність ґрунтів

Добриво «Біопроферм» істотно підвищує біологічну активність ґрунтів

Чергові результати досліджень науковців Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне) переконливо свідчать про високі показники формування поживного режиму дерново-підзолистого супіщаного ґрунту під впливом добрива «Біопроферм» та високі запаси доступних для рослин поживних елементів через рік після внесення добрива.

Як повідомила кандидат сільськогосподарських наук, докторант Тетяна Колесник (НУВГП, м. Рівне), яка забезпечує науковий супровід даного дослідження, за співвідношенням надходження елементів живлення до ґрунту із добривом «Біопроферм» спостерігаються такі основні  співвідношення між біогенними елементами: N:C=1:28…1:32 (оптимум), P:N=1:2,5 (оптимум), Р:К=1: 2,35 (оптимум для мінеральних ґрунтів Західного Полісся).

- Такі співвідношення є підставою для істотного підвищення біологічної активності ґрунтів під впливом добрива «Біопроферм», - додає у висновку науковець. - При цьому серед мікроорганізмів ґрунту повинні переважати мікроорганізми-гуміфікатори, оскільки створюється збалансоване співвідношення між елементами живлення, які надходять до ґрунту із добривом «Біопроферм».

Умовно вермикомпост вважають еталоном органічних добрив, оскільки це збалансоване за біохімічним та мікробіологічним складом добриво, яке є продуктом життєдіяльності вермикультури (дощових черв’яків). Тому всі порівняння зроблено саме відносно вермикомпосту.

Результати досліджень вмісту гумусу у досліджуваному дерново-підзолистому ґрунті свідчать про те, що добриво «Біопроферм» забезпечило підвищення вмісту гумусу на 0,07% абсолютних (або на 6,3% відносних) до контролю, чим не поступалося вермикомпосту.

Що стосується показників поживного режиму ґрунту, то застосування «Біопроферму» дозволило збільшити вміст азоту легкогідролізованих сполук до 92 мг/кг (+46,7% до контролю), фосфору рухомих сполук – до 266 мг/кг (+74,5% до контролю), калію рухомого – до 100 мг/кг (+116% до контролю). При цьому приріст азоту легкогідролізованих сполук від застосування «Біопроферму» був на 44% вищим порівняно із вермикомпостом, приріст фосфору – також був вищим на 64,5% порівняно із вермикомпостом, а приріст калію рухомого – був вищим на 109% порівняно із вермикомпостом.

 Таким чином рис. 1 показує, що добриво «Біопроферм» через рік після внесення характеризувалося максимальним ефектом приросту рухомого елемента живлення у ґрунті на одиницю внесеного елемента із добривом та перевищувало відповідні показники:

1)    вермикомпосту: за азотом – у 13 разів, за фосфором – у 5 разів, за калієм – у 11 разів.

2)    гною ВРХ підстилкового: за азотом – у 3,9 разів, за фосфором – у 1,35 разів, за калієм – у 2,1 разів.

- При цьому слід зауважити, що добриво «Біопроферм» забезпечувало додаткову мобілізацію ґрунтових важкодоступних фосфатів, оскільки на приріст вмісту фосфору рухомих сполук у ґрунті у 3,2 рази перевищував дозу фосфору, внесену в ґрунт із цим добривом, - уточнює Тетяна Колесник. – Скажімо, у ситуації з внесеним в ґрунт гною, приріст вмісту фосфору рухомих сполук у ґрунті перевищував дозу фосфору у 2,3 рази. Питомий приріст вмісту рухомого калію від застосування «Біопроферму» також був максимальним – 0,64 кг/кг.

Підбиваючи підсумки чергового етапу дослідження, докторант-дослідник Тетяна Колесник відзначає, що отримані результати переконливо свідчать про високі показники формування поживного режиму дерново-підзолистого супіщаного ґрунту під впливом добрива «Біопроферм» та високі запаси доступних для рослин поживних елементів через рік застосування добрива.