Співпраця ПП «ДВК «Біоз-Волинь»

із науково-дослідними установами України

         На дослідних ділянках Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Західного Полісся НААНУ (смт. Рокині Луцького району Волинської області) з 2010 року тривають випробування ефективності органічного добрива «Біопроферм», рідкої витяжки добрива для передпосівної обробки насіння та позакореневого підживлення рослин. 

         Із 2013 року ПП «ДВК «Біоз-Волинь» співпрацює з Інститутом зрошуваного землеробства НААН України (Херсонська область) з метою вивчення ефективності впливу рідкого гумінового добрива на овочеві культури південного регіону України.

         Із 2017 р. розпочалися випробування ефективності органічного добрива «Біопроферм» на предмет гумусоутворення, які проводять на дерново-слабопідзолистих супіщаних ґрунтах науковці кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне). 

На дослідних ділянках Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Західного Полісся НААНУ  День поля Кандидат біологічних наук Оксана Пузняк  Дослідження на посівах ячменю озимого 

                      Результати польових наукових досліджень ефективності органічного добрива «Біопроферм»

Волинський інститут агропромислового виробництва НААН України, 2010-2012 рр.

     Результати показали перевагу внесення органічного добрива «Біопроферм» над  мінеральною системою удобрення на всіх досліджуваних культурах.

     Картопля. Локальне внесення під картоплю 5 т/га добрива забезпечило отримання врожайності 343 ц/га, суцільне внесення 10 т/га - 386 ц/га.  Приріст врожаю до контрольного варіанту (без добрив) становив 123 ц/га, 166 ц/га відповідно. Ступінь ураження фітофторозом картоплі при використанні  «Біопроферму» був найменшим (18-28%) у порівнянні з органічними добривами більш простішого складу (30-38%) та мінеральними добривами (40%).

     Озима пшениця. Внесення 2 т/га (локально, пряма дія) та 5 т/га (суцільне внесення, післядія) дали  приріст врожайності 19,2 ц/га та 19,9 ц/га проти контролю (без добрив) – 25,4 ц/га. Таким чином, приріст врожаю становив 70-80% до контролю. 

     Тритикале. Для вирощування тритикале застосовували норми «Біопроферму»: 6, 4, 2 т/га. Найвищий коефіцієнт кущистості був за норми добрива 2 та 4 т/га (к=1,3 та к=1,4 відповідно), а приріст врожайності – 6,2 ц/га та 6,6 ц/га відповідно у порівнянні з контролем (мінеральний фон) – 29 ц/га.

     Озиме жито краще реагувало на невисокі дози «Біопроферму» (2-4 т/га). Врожайність на контролі (мінеральний фон) становила – 33 ц/га, а при внесенні 2 і 4 т/га добрива зросла на 12 ц/га та 9 ц/га відповідно.

Проведені дослідження засвідчили зростання біологічної активності ґрунту у варіантах з внесенням «Біопроферму», створення сприятливих умов для розвитку вермибіоти (дощових черв’яків), зростання вмісту гумусу, інтенсивніше виділення СО2, надходження у ґрунт достатньої кількості поживних речовин. Перелічені фактори покращують родючість та зберігають екологічну рівновагу дерново-підзолистого супіщаного ґрунту, що безумовно позитивно впливає на підвищення урожаю сільськогосподарських культур та покращення його якості.

      Інститут зрошуваного землеробства НААН України,  лабораторія овочівництва,  2012 р.

     Внесення «Біопроферму» сприяло кращому зав’язуванню плодів на рослинах томата. Зокрема, на варіанті з внесенням 2,5 т/га органічного добрива в середньому на одній рослині було 69 плодів, з внесенням 5 т/га – 91, що на 13 і 49 % відповідно перевищувало контроль. При  внесенні «Біопроферму» 2,5 т/га загальна урожайність томата становила 94,7 т/га (на 28% вище контролю), товарна урожайність – 70,5 т/га (на 22% вище контролю). При внесенні добрива 5 т/га загальна урожайність томата становила 120,3 т/га (на 63% вище контролю), товарна урожайність – 93,7 т/га (на 62% вище контролю). Вивчення фітосанітарного стану посівів томата показало, що у фазу масового плодоутворення не спостерігалось поширення фітофторозу. Альтернаріозом найменше рослин (до 6%) було уражено на варіантах із внесенням «Біопроферму» 5 т/га. При цьому розвиток хвороби був незначним і не перевищував 8%. Найбільше поширення альтернаріозу (до 20%) при розвитку ураження до 15% поверхні рослин було відмічено на контрольному варіанті. На всіх варіантах досліду фунгіцидні препарати не використовувалися.     

Дослідження на томатах (дослідне поле лабораторії овочівництва Інституту зрошуваного землеробства)     

     Інститут зрошуваного землеробства НААН України,  лабораторія овочівництва,  2013 р.

     На варіанті з внесенням рідкої форми «Біопроферму» (фон + 4-разове внесення рідкої форми: двічі через краплинну стрічку, двічі – по листковій поверхні) рослини сформували більш потужну вегетативну масу, мали більшу на 10-15 см висоту головного стебла і більшу кількість бічних пагонів порівняно з контролем (фон N120). Внесення «Біопроферму» сприяло кращому зав’язуванню плодів на рослинах томата. Зокрема, на варіанті з внесенням органічного добрива в середньому на одній рослині було 37 плодів, що на 23 % перевищувало контроль.

     Застосування рідкої форми гумінового добрива «Біопроферм» позитивно вплинуло на формування урожаю томата. Зокрема, при  внесенні добрива загальна урожайність томата становила 83,4 т/га (на 37% вище контролю), товарна урожайність – 62,1 т/га (на 32% вище контролю).

     За  даними досліджень можна зробити висновок, що застосування рідкої форми органічного добрива «Біопроферм» на посівах томата при краплинному зрошенні сприяє підвищенню урожайності без погіршення якості продукції і збереженню родючості темно-каштанових середньосуглинкових ґрунтів.

     Інститут зрошуваного землеробства НААН України,  лабораторія овочівництва,  2014 р.

     Локальне внесення «Біопроферму» в кількості 6 т/га на полях ФГ «Ю.А.Лелюка» (Херсонська обл.), забезпечило практично рівну (в межах похибки) урожайність перцю солодкого порівняно з внесенням гною в кількості 240-290 т/га.

Прямі витрати на весняне застосування «Біопроферму» менші за осіннє внесення гною на 15,0 тис. грн/га. Таке зменшення витрат забезпечує підвищення рентабельності вирощування перцю зі 198% до 253%.

Внесення «Біопроферму» забезпечує розширене відтворення родючості чорнозему легкосуглинкового Дніпровської пойми після одержання 60 т/га стандартної продукції перцю солодкого.

     Інститут сільського господарства Західного Полісся НААНУ Волинська державна сільськогосподарська дослідна станція ДСДС,  2015 р.

   На варіанті із застосуванням на ярому ячмені рідкої форми «Біопроферму» (фон + обробка насіння + 2-разове позакореневе підживлення) загальна врожайність зерна становила 4,75 т/га, що на 0,3 т/га   (6,74 %) вище контролю (мінеральної системи удобрення - N60P60K60).

    В умовах посушливого 2015 року зростала і якість урожаю на 0,12-0,46% білка. 

     Інститут зрошуваного землеробства НААН України,  лабораторія овочівництва,  2015 р.

      Найбільша урожайність у досліді на посівах томата – 76,7 т/га одержана при внесенні органічного добрива «Біопроферм» у кількості 6 т/га, режимі зрошення 80% НВ на сорті Кумач. Коефіцієнт ефективності зрошення в цьому варіанті дорівнював 84 м3/т і не поступався кращим показникам коефіцієнту водоспоживання в досліді. В неполивних умовах приріст врожаю від локального внесення 6 т/га «Біопроферму» був вищим в порівнянні з використанням еквівалентної кількості мінеральних добрив N108P100K72 - 14 і 10,4 т/га, а при режимі зрошення 80% НВ – 37,9 і 38,6 т/га.

      Внесення «Біопроферму» і мінеральних добрив виявило практично рівну економічну ефективність. На неполивних землях вони забезпечили низьку собівартість продукції – 0,73 тис. грн./т і її рентабельність – 174%, а на зрошуваних покращили ці показники, відповідно, до 0,69 тис. грн./т і 189%.   

    

Національний університет водного господарства та природокористування, інститут агроекології та землеустрою, 2017-2018 рр.

      Внесення сипучого добрива «Біопроферм» 5 т/га на дослідних ділянках вирощування кукурудзи на зерно (на дерново-слабопідзолистих ґрунтах) забезпечило урожайність 9,2 т/га, приріст до контролю +35,3%.

      «Біопроферм» проявився як ефективний засіб гумусоутворення (приріст вмісту гумусу +0,11%), що підтвердило попередні досліди на овочевих культурах, де приріст гумусу становив більше 0,2%.