Виробництво

«Біопроферм» (Біологічний Продукт Ферментації, далі - добриво) представляє собою біоферментовану суміш цінної органічної сировини: відходів тваринництва (пташиного посліду, гною та підстилки великої рогатої худоби, свиней) поєднаних з торфом, тирсою, соломою.

В основі виробництва добрива лежить технологія керованої аеробної термофільної біоферментації, за допомогою якої з первинної сировини утворюється високоякісне, пастеризоване, органічне добриво (ТУ У 24.1-36933042-001:2010)

На певному етапі ферментації температура біомаси досягає 70-75оС та утримується кілька діб, що є достатньою умовою для пастеризації добрива. В результаті цієї процедури забезпечується:

  • Біологічна безпека продукту — гинуть патогенні, хвороботворні мікроорганізми, яйця гельмінтів, втрачає життєздатність насіння бур’янів; зникає неприємний запах;
  • Зростає концентрація і оптимізуються доступні рослинам компоненти живлення;
  • Зменшується кількість целюлози, геміцелюлози і пектинових речовин, які викликають перехід розчинних форм азоту і фосфору в менш засвоювані рослинами органічні форми

Санітарно-гігієнічну та епідеміологічну безпеку добрива засвідчують відповідні аналізи санітарно-епідеміологічної служби.

На стадії дозрівання добрива у ньому фіксується досить висока біологічна активність (в 1 гр. добрива більше 1 млрд. корисних мікроорганізмів).

 

Порівняльна характеристика гною ВРХ та органічного добрива БІОПРОФЕРМ

 

Гній ВРХ

БІОПРОФЕРМ

1. Вміст поживних речовин, масова частка вологи.

1 т свіжого гною натур. вологи містить 10-15 кг діючої речовини (NPK). Масова частка вологи -   75-80 %.

1 т БІОПРОФЕРМУ натур. вологи містить 30-40 кг діючої речовини (NPK). Масова частка вологи -  30-45 %.

2. Доступність поживних речовин.

У свіжому гною більша частина поживних речовин , особливо азот і фосфор, знаходяться у зв'язаній формі, тому практично недоступні рослинам.

Більша частина поживних речовин, знаходяться у доступній для засвоєння рослинами формі, оскільки органічна маса зазнала інтенсивної переробки мікроорганізмами в камерах ферментації.

3.Наявність насіння бур'янів, санітарно-гігієнічна безпека.

Свіжий гній у великій кількості містить життєздатне насіння бур'янів, хвороботворні мікроорганізми, личинки гельмінтів, особини шкідника вовчка звичайного (ведмедка, капустянка). Для покращення санітарного стану потрібна правильна підготовка гною!

БІОПРОФЕРМ є чистим в санітарно-гігієнічному та карантинному відношенні, оскільки в процесі ферментації уся маса розігрівається до темп. 70-75 °С та утримується кілька діб, що є достатньою умовою пастеризації.

4. Необхіднiсть спеціальної підготовки перед внесенням

Не можна вносити свіжий гній !!! Гній обов'язково потребує «дозрівання», вносити можна у перепрілому чи напівперепрілому стані. Внесення свіжого соломистого гною зумовлює:    

     - бурхливий розвиток мікроорганізмів,  які споживатимуть легкодоступний азот і фосфор з ґрунту, що зумовить низький врожай першої культури;

- виділення великої кількості газів викликає хімічний опік рослин, їхню ослабленість аж до повної загибелі;

- надто велика кількість тепла  у ґрунті негативно впливає на ріст і розвиток кореневої системи рослин.

Придбане добриво повністю готове до використання згідно з інструкцією виробника, не потребує жодних підготовок.

5.Зручність у використанні/внесенні.

Структура та властивості, неприємний запах  роблять свіжий гній  незручним у використанні, дозуванні. Для внесення на великих площах необхідні гноєрозкидачі. Найбільш зручним є перегній.

Сипка форма, однорідна маса з частинками 2-5 мм. Зручно і легко дозувати. Підходить техніка для внесення мінеральних добрив.

6.Зберігання.

В процесі зберігання/перепрівання втрачається до 70 % маси, присутній неприємний запах.

Добре зберігається, не змінюючи свої властивості, гарантійний термін придатності - 3 роки, термін агрохімічної придатності -необмежений.

7. Норми внесення

Мінімум 10-20 т/га (100-200 кг/соту), оптимум 30-60 т/га, в залежності від типу ґрунту та  культури.

Мінімум 1-2 т/га, оптимум 3-6 т/га (30-60 кг/соту), в залежності від типу ґрунту та  культури.

8. Транспортування

Потребує транспортних засобів, у яких можна перевозити відходи тваринництва.

Фасоване добриво може перевозитися будь-якими видами ТЗ.