Опубліковано: 08.12.2017

Заради порятунку бджіл підписали Меморандум

Заради порятунку бджіл підписали Меморандум

 

Круглий стіл «Діалог заради порятунку бджіл» відбувся з нагоди Міжнародного дня боротьби з пестицидами, та став логічним продовженням теми, яку підняла ще торік ГО «Екорух «Твоя земля», шукаючи альтернативу застосування хімічним засобам боротьби з шкідниками.

Як розповіла голова організації Олександра Тимошенко, відповіді, які надійшли з Кабміну та Верховної Ради, як реакція на Резолюцію круглого столу «Увага - пестициди! Альтернатива є?», можна назвати банальними відписками. Відтак не сподіваючись на особливі вказівки та зміни «зверху», організація вирішила безпосередньо звернутися до аграріїв і через проблему загибелі бджіл донести про шкоду нерегламентованого застосування пестицидів. В області дві організації, що об’єднують сільгоспвиробників - Асоціація фермерів і приватних землевласників Волині та Громадська спілка «СПАС» - позитивно відгукнулися на пропозицію зустрітися за круглим столом із пасічниками, щоб знайти порозуміння та взаємовигідну співпрацю.

Як захистити бджіл від негативної дії пестицидів під час обробітку аграріями сільгоспугідь? Насамперед – виконувати вимоги чинного законодавства. Нині це закони України «Про бджільництво», «Про захист рослин», «Про ветеринарну медицину», «Про племінну справу у тваринництві», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про безпечність та якість харчових продуктів», Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл та інших нормативно-правових актів. Зрештою Конституцію України теж ніхто не відміняв! А поки люди думають чи варто їм дотримуватися цих законів, маленькі дуже цінні істоти працюючи, як-то кажуть, в поті чола, стають заручниками людської недбалості.

Як підкреслила очільник ГО «Екологічний рух «Твоя земля» Олександра Тимошенко, все частіше чуємо зі ЗМІ про випадки загибелі великої кількості бджолосімей від отруєнь пестицидами. І хоча на Волині такі випадки поодинокі, частина отруєнь просто не обліковується, а пасічники перебувають у постійній тривозі. Відтак працюючи в умовах недосконалої нормативно-правової бази, що регулює продаж та застосовування пестицидів, розуміючи гостру небезпеку з боку неконтрольованого використання пестицидів на довкілля, громадськість зініціювала цей захід, аби знайти спільні точки дотику для аграріїв та бджолярів.   

- Ми хочемо досягти результату, щоб могли один одному дивитися у вічі, – підкреслив керівник ГО «Братство бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан» Володимир Дмитрук. – Щоб зустрічатися не в судах, а на полях, їсти смачний незаражений на полях мед. І урожайність культур збільшувалася.

Юрій Горбенко - директор департаменту агропромислового розвитку ВОДА - окреслив стан та перспективи розвитку бджільництва в області. З його слів, на Волині нараховується 23,4 тисячі бджолосімей (майже найменше серед областей – авт.), які виготовили торік 204 тонни меду. У 2013-2014 роках з обласного бюджету діяла дотація на бджолосім’ю (до 15 грн. за бджолосім’ю), що сприяло, на думку Юрія Горбенка, збільшенню чисельності бджіл.

- Головне аграрне відомство області займає позицію захисту виробників, в тому числі і бджолярів. Адже, наше спільне завдання – не допустити загибелі бджіл», - підкреслив він.

Керівник департаменту АПР повідомив про найбільші площі медоносних культур, зокрема гречки та ріпаку, на території області, розповів про перспективи меду, як експортного продукту. Юрій Горбенко також поінформував про ініціативу створити в Україні онлайн мапу пасік та полів, що дозволить орієнтуватися щодо наявності в регіоні потенційно привабливих для бджіл полів та розуміти щільність розміщення інших пасік поблизу.

Володимир Терлецький - доцент кафедри туризму Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», кандидат біологічних наук розповів про роль бджільництва у програмі збалансованого розвитку суспільства.

- Бджоли дають не лише цінні продукти харчування та лікування, - наголосив науковець. - Вони виконують запилення багатьох видів сільськогосподарських рослин, що сприяє підвищенню їхньої врожайності. Встановлено, що завдяки бджолам зростає врожайність: у гречки – на 41%, у червоної конюшини – на 75, у люцерни – на 50, у баштанових видів – на 60, у плодових дерев – на 65, у гірчиці – на 35-61, у ріпаку – на 25-30, у соняшника – на 40%. Тобто в більшості сільгоспкультур підвищення врожайності – 1,5 рази, а то й більше. Мало того, насіння таких культур в результаті запилення бджолами відзначається вищими якісними характеристиками. Зокрема, у насіння гречки зменшується плівчастість на 2,4%, кількість сирого протеїну збільшується на 0,4%, а енергія проростання – на 17%. В озимого ріпаку після запилення бджолами енергія проростання насіння зростає на 11-12%, а схожість – на 16-20%, наявність жирів у насінні – на 4-5%. Мабуть, мало хто знає, що від запилення бджолами збільшується навіть вага яблук на 26%, тобто майже на третину, а зав’язуваність плодів зростає у 5,5 разу. Ось чому бджолозапилення повинно стати нормативним агрономічним заходом вирощування всіх ентомофільних сільгоспкультур.

- Мед, отриманий із оброблених пестицидами площ, містить залишки цих хімікатів, що становить загрозу для споживання його в харчуванні та в лікуванні людини, - розглянув Володимир Терлецький питання з іншого боку. - Такий мед також спричиняє отруєння бджолиного розплоду, послаблює життєздатність та продуктивність бджолосімей. Крім того протягом останніх років посівні площі під ріпак, соняшник і плодові сади постійно зростають, збільшуючи застосування пестицидів у процес вирощування цих культур.

Збільшення площ «економічно вигідних» культур і суцільна боротьба з бур’янами призводить до збіднення раціону бджіл, а відтак зниження їх імунітету, наголосив Володимир Дмитрук, адже ніхто не може споживати одну і ту ж страву. А щодо підвищення врожайності запилених комахами рослин, то ця практика в багатьох країнах приносить пасічникам більший дохід, аніж мед. У нас же – були часи! – окремі фермери з кожного вулика вимагали по три літри меду.

Перебування бджіл на запиленні монокультур є однією з причин колапсу бджолиних сімей (КБС, або синдрому руйнування бджолиних колоній) – термін, який з 2006 року окреслює феномен хвороби зникнення чи скорочення чисельності бджіл. Детальніше про цей феномен, клінічні симптоми, причини та заходи протидії даному явищу розповів на круглому столі «Діалог заради порятунку бджіл» Олександр Зінченко, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

 

 

 

- За даними Всесвітнього фонду захисту бджіл, кожну зиму в США вимирає 30-35% бджолиних колоній, - таку статистику навів науковець. - За півстоліття число американських бджіл зменшилося в два рази, а кількість бджіл в перерахунку на гектар скоротилася на 90%.

Європейські бджолярі спостерігали схоже явище в Бельгії, Болгарії, Франції, Нідерландах, Греції, Італії, Португалії, Іспанії, меншою мірою в Швейцарії та Німеччині, в той час, як в Північній Ірландії скорочення бджолиної популяції перевищило 50%.

Із результатами 3-річного моніторингу смертності бджолиних сімей в Україні в рамках досліджень Міжнародної асоціації Сollos ознайомив Олександр Кульманов, провідний фахівець кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Про конкретні випадки отруєння волинських бджіл учасники круглого столу «Діалог заради порятунку бджіл» почули з вуст пасічників ГО «Братство бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан» Володимира Дмитрука та Надії Конечної.

- Я назбирала декілька відер мертвих бджіл. Була в розпачі, не знала, що робити, - пригадує жінка про своє лихо, коли бджоли з її пасіки померли внаслідок отруєння пестицидами.

Надія Конечна наполягає, щоб влада посилила контроль за обігом пестицидів, в тому числі не допускала фактів перевезення отрутохімікатів через територію населених пунктів, адже неналежне поводження з агрохімією негативно впливає на екологію та здоров’я населення.

Цьому підтвердження – виступ Андрія Тимощука - голови ГС «Пасічники Рівненщини», який розповів про нелегку боротьбу жителів Гощанського району за право на чисте довкілля з місцевим ТОВ «Акріс Агро». Лише впродовж 2016-2017 років до Нацполіції надійшло 82 звернення та повідомлення від мешканців Рівненщини щодо забруднення навколишнього середовища пестицидами, від чого постраждали діти і свійські тварини. Припускають, що це могло статися через застосування підприємством низькоякісних препаратів китайського виробництва, недотримання норм та правил під час робіт із пестицидами, зокрема одночасний обробіток великої площі та - у період цвітіння, а також використання авіатехніки.

Послухавши крик душі пасічників, присутні на круглому столі фермери запевнили, що готові до співпраці з пасічниками. Зокрема Олег Галасун - заступник голови Асоціації фермерів і приватних землевласників області, розпочав із улюбленої фрази: «Спочатку треба навчати, а потім карати». І якщо, на його думку, розробити конкретний механізм відшкодувань за збитки, нанесені пасічникам через порушення застосування пестицидів, то таке «переконання» на аграрників вплине дієвіше. Фермер у пошуках взаєморозуміння висловив пропозицію створювати рекреаційні зони, залужувати земельні ділянки і засіювати медодайними квітами. Олег Галасун запросив бджолярів, які мають ветеринарний паспорт пасіки, торгувати медом на ярмарку з продажу сільськогосподарської продукції, який працює у Луцьку щосуботи біля торгового центру «Глобус». 

До речі, щодо документів на пасіку, то у цьому місці діяльності бджолярів існує біла пляма, яка також може стати причиною отруєння комах. Акцентувавши увагу на цьому, голова Баївської сільської ради Луцького району Оксана Кравчук, нагадала, що згідно з законодавством, органи місцевого самоврядування мають певні повноваження. Зокрема вони реєструють пасіки. Відтак у разі повідомлення фермерів про застосування засобів захисту рослин (мають повідомити сільраду за три доби до початку обробки), місцева влада зможе вчасно попередити власників пасік, аби ті ізолювали бджіл. Звернула увагу Оксана Кравчук і на те, що окремим людям сусідство з пасікою створює певний дискомфорт, тому згідно з Інструкцією доведеться ставити паркани, або дотримуватися певної віддалі.

Разом із тим у Баєві з малечку розвивають культуру бджолярства, створивши музей та гурток у місцевій школі.

На завершення круглого столу представники ГО «Братство бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан», ГО «Екологічний рух «Твоя земля», Громадської спілки «СПАС», Асоціації фермерів і приватних землевласників Волинської області, ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області та Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА підписали Меморандум про співпрацю та взаєморозуміння. 

 

     

 

 

 

 

 

#твояземля #отруєннябджіл

 

http://agrovolyn.com/news.php?id=1445

https://konkurent.in.ua/news/luck/21184/u-lucku-pidpisali-memorandum-zaradi-poryatunku-bdzhil.html

http://www.fitolab.volyn.ua/informuiemo/128-vriatuvaty-bdzhil-zberehty-liudei

http://voldpss.gov.ua/viewNews/obhovorennia-pytannia-zakhystu-bdzhil-vid-vnesennia-pestytsydiv/

http://slavapraci.com.ua/page-news/u-lutsku-vyrishuvaly-iak-vriatuvaty-bdzhil-foto/

http://lutsk.vmurol.com.ua/vihovna_diyaljnistj/patriotichne_ta_ekologichne_vihovannya_studentiv/sklad_studentsjkoi_radi/novini/id/452

http://voltv.com.ua/u-lutsku-vidbuvsya-dialoh-zarady-poryatunku-bdzhil/

https://www.youtube.com/watch?v=gvmOecga5sQ

http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/32796/

http://bee.gktsn.com/memorandum/